Велосипеди та… їхні люди
А ви знали, що кожний велосипед має свою історію, пригоди та навіть власне ім’я? У рамках кінофестивалю «Ровер» , який відбудеться 21—22 вересня, у Львові запустили фотопроект «Велосипеди та їх люди».
Це 14 історій людей про те, як у їхньому житті з’явився велосипед, як через це змінилось їхнє життя, які неймовірні історії трапилися на шляху завдяки велосипеду. Ці історії, проілюстровані фотографіями персоналій та їхніх велосипедів, показують, що незалежно від віку, професії чи статку, ровер є не лише модною деталлю іміджу чи суто відпочинковим елементом, а перш за все зручним засобом пересування.
Культурно-мистецький проект було втілено у життя завдяки координації трьох ініціаторів: редактора блогу LvivCycleChic Оксани Пігель, фотографа Тараса Мучички та арт-директора кав’ярні «Віденські булочки» Іванки Тирпич-Радомської.
«Ідея цієї виставки виникла на зібраннях партнерів фестивалю, — розповідає «Дню» співкоординатор проекту Оксана Пігель. — Виставка такого зразка — це хороший шанс показати приклад людям, що їздити на велосипеді та при цьому гарно виглядати — можливо! Герої нашої виставки різні — у кожного своя професія, спосіб життя та щоденні маршрути, різний вік та вподобання… але всіх їх об’єднує велосипед. Вони вибрали його для себе, і пишаються цим».
«Ця виставка — наше бачення того, як має виглядати сучасний велосипедист, — розповідає один з організаторів, фотограф Тарас Мучичка. — Моделями робіт стали наші однодумці, які вважають, що їздити на велосипеді не тільки зручно, але й стильно. Ми були дуже задоволені, коли «Віденські булочки» надали нам своє приміщення для проведення цього проекту, а Wiz-art став нашим партнером».
«Свій велосипед я отримав по обміну, — розповідає учасник проекту 33-річний дизайнер Андрій. — Мій «продавець» захотів щось більш швидкісне та прохідне, а я навпаки. Мій джип «Autor» відійшов новому власнику, натомість я отримав «чопер»
Журналістка «Дня» Олеся Яремчук розповіла про історію свого велосипеда: «Цього прекрасного червоного принца, якого ви бачите на фото, мені презентували друзі. Спершу казали, що він — француз. Потім — що привезли його з Варшави. А з’ясувалося, що він — німець. Ось такий він у мене мультикультурний, до того ж мандрівник»
Підготовка до виставки тривала близько двох місяців. За цей час організатори доклали багато зусиль, щоб все відбулось на належному рівні: домовлялися з охочими прийняти участь у проекті, шукали красиві локації для зйомок, вирішували різноманітні проблеми, хоч не все йшло «як по маслу». «До зйомок ми ставились скурпульозно, обговорювали все до найменших деталей, — додає Тарас Мучичка. — Інколи лише обговорення тривало п’ять годин, але це надавало нам впевненості, а процес зйомки був повністю під контролем, і ми точно знали, якого результату добиваємося».
Організатори фотопроекту сподіваються, що він приверне увагу львів’ян до «транспортної» проблеми в місті, щоб ті задумалися про стан екології Львова в майбутньому. До речі, велосипед давно став європейським вирішенням проблем міської екології, а не лише засобом пересування.
