ТОП-5 ініціатив, які заохочують пересідати на велосипеди
Найкращим способом заохотити людей користуватися велосипедом є створення велосипедної інфраструктури: мережі, якою зрозуміло як користуватися, і це безпечно. На цьому наголошують всі європейські підручники та мерії: спершу веломережа, потім промо-акції.
Але українським містам часто не вистачає грошей та досвіду, аби зробити велосипедну інфраструктуру одразу і повністю, тому заходи з популяризації велосипеда з’являються раніше за веломережу, ініційовані самими велосипедистами, а іноді навіть працівниками мерій.
У цій статті зібрані п’ять найкращих, з точки зору Асоціації велосипедистів Києва, акцій із заохочення користування велосипедом. Вищі позиції у “рейтингу” посідають кампанії, що здатні донести інформацію до більшої кількості людей, а реалізувати їх можна доволі легко і майже без грошей.
У деяких випадках кампанії мають свої відповідники в українських містах.
5 місце. Заохочення працівників приїжджати на роботу велосипедом за допомогою доплати до зарплати (Нідерланди, Велика Британія, Бельгія)
Простий спосіб заохочення – гроші. У Нідерландах, Великій Британії та Бельгії працівникам, що їздять на роботу велосипедом, доплачують за кожен велокілометр. Зазвичай виплати проводять самі роботодавці за сприяння з боку держави. Роботодавці підтверджують, що працівники-велосипедисти працюють краще, хворіють рідше, на роботу не спізнюються.
“Доплата до зарплати за велокілометри заохочує працівників їздити на роботу велосипедом. Переваги: здоров’я працівників покращується, вони рідше хворіють і рідше беруть “лікарняні”, їхня продуктивність збільшується”, – пояснюють в Європейській федерації велосипедистів.
У Бельгії компанії та громадські організації платять працівникам додатково до зарплати 0,21 євро за кожен велосипедний кілометр на день (до 15 велокілометрів на день), і ця сума не оподатковується. Наприклад, працівник, що проїжджає велосипедом 7,5 км в один бік, та працює 211 днів на рік, отримує додатково 664,65 євро на рік без оподаткування. З 2006 року кількість бельгійців, що скористалися отримали цю “компенсацію”, збільшилася з 140 636 до 270 728.
Подібне заохочення надають компанії Нідерландів (0,15 євро за велокілометр) та Великої Британії (0,2 фунтів за веломилю). Такі ж виплати планує впроваджувати Франція.
В Україні таких випадків ще не було, але роботодавці усе активніше підтримують працівників-велосипедистів.
Кількість учасників конкурсу “Велопрацедавець року“, що проводиться в Києві з 2010, зростає на 5-10 нових компаній щороку. Переможцем конкурсу “Велопрацедавець” стає організація, що заохочує використання велосипедів серед своїх працівників: має велопарковку, душові кабінки, дає надбавки або безкоштовні сніданки для велосипедистів.
Трьома першими переможцями (2010-2012) стали IT-компанії, але уже минулого року їх впевнено потіснили телеканал та Департамент архітектури й містобудування КМДА. Щоправда, наразі велопарковку біля Департаменту вже не знайти: її розібрали на барикади, – але організатори конкурсу сподіваються, що чиновники київської мерії продовжать заохочувати велосипедистів не тільки на роботі, а в усьому Києві.
4 місце. Велосипедні та пішохідні зони щотижня (Богота, Колумбія, і багато інших міст надалі)
Щонеділі та у святкові дні з 7 до 14 годин центральні вулиці міста Богота закривають для проїзду автомобілів та залишають для прогулянок, велосипедних поїздок, катання на роликах, скейтах.
З 1980 року Cyclovia відбувається щотижня, а площа проведення збільшилася з 70 до 120 км. На перекритих вулицях проводять свій час близько 30% мешканців Боготи (2 млн).
Фото Ciclovia в Боготі, Колумбія
Невдовзі транспортну складову перевели у площину публічного простору, і тепер на перекритих вулицях можна займатися йогою та аеробікою, слухати музику, дивитися спектаклі, вчитися танцювати і малювати, і робити все те, що зазвичай проводять у студіях або максимум у парках.
До Сiclovia долучаються все більше міст, здебільшого у Північній та Підвенній Америках. Наразі на вихідних можна вільно покататися з друзями у центрах 50 міст в 11 країнах.
Київ та Львів з 2012 року організовують подібні пішохідно-велосипедні зони раз на рік, у День без авто (22 вересня).
Асоціація велосипедистів Києва, що організовує пішохідну зону в Києві, щороку вибирає нову вулицю, яку хочуть пішохідною: Сагайдачного, Володимирська, Богдана Хмельницького, – і облаштовують танцювальні майданчики, куточки з малювання та ігор для дітей, велосипедне навчання та екскурсії.
Хітом завжди є кольорова крейда: нею вимальовують такі шедеври, що потім шкода пускати назад автомобілі.
Завершення велопараду на пішохідній зоні Хмельницького, 2013
Львівські активісти пішли далі: пішохідна зона навколо площі Ринок тепер функціонує постійно, і цим опікується львівська мерія. На в’їздах до центральної історичної зони встановили боларди, слідкують за тим, щоб автомобілі не паркувалися на пішохідних вулицях надовго.
Безперешкодно до центру Львова може проїхати лише трамвай.
Велосипедистам у пішохідну зону Львова – можна. Для цього навіть зробили табличку індивідуального проектування, бо такої у Правилах дорожнього руху не існує.
3 місце. Кампанії Bike to work. Велосипедом на роботу (Баварія, Німеччина)
Щороку у Баварії, федеральній землі Німеччини, організовують кампанію із заохочення населення їздити на роботу велосипедом. Кількість організацій і установ, які беруть в цьому участь, виросла з 900 у 2002 році до 4 400 у 2005 році. За цей час кількість працівників, які їздять на роботу велосипедом, зросла з 10 000 до 50 000.
Працівники, які вирішили взяти участь у кампанії, їздять на роботу велосипедом у командах (чотири особи, незалежно від їхнього реального шляху на роботу). Учасники їздять велосипедом на роботу протягом наперед визначених днів, протягом певного періоду часу. Особи мають право виграти цікаві призи, за умови, якщо всі учасники команди дотримувались цього плану.
Загалом, кампанії Bike to work є доволі популярними у європейських містах. Методика реалізації подібна: створення онлайн-програми для реєстрації та пошуку супутників або реєстрація в своєму офісі, поїздки та
Загалом, кампанії Bike to work є доволі популярними у європейських містах. Методика реалізації подібна: створення онлайн-програми для реєстрації та пошуку супутників або реєстрація в своєму офісі, поїздки та щоденне внесення своїх велокілометрів до таблиці, виграш або заохочення з боку працедавця або організаторів-активістів.
Складнощі для залучення більшої кількості людей спіткають у поширенні інформації. Важливо, щоб про можливості отримати бонус за свою велоподорож знали більше людей, ніж найближче коло користувачів Фейсбука.
У Києві уже кілька років існує ініціатива “Велосипедом на роботу“, яка пропагує щоденне використання велосипеда.
На сайті зібрані поради, як краще проїхати велосипедом і куди, а з 2014 року ініціатор Павло Кулініч організовує щотижневі велопоїздки з лівого берега на правий для працівників офісів.
2 місце. Блоги Cycle Chic
“Ми просто фотографували гарних людей на велосипеді у їхньому елегантному одязі, і обговорювали їх. Я досі не розумію, як один чоловік зміг зробити велосипедний блог таким популярним: просто одна фотографія дівчини на велосипеді на день”, – каже Mikael Colville-Andersen з Copenhagen Cycle Chic, блогу з фотографіями елегантних велосипедистів та велосипедисток, приклад якого наслідують мало не всі великі європейські міста.
CycleChiс (ВелоШик) бере початок у липні 2007 року, коли експерт з мобільності та генеральний директор Copenhagenize Design Company Мікаель Колвіл-Андерсен вирішив розмістити в інтернет-мережі підбірку власних фотографій, присвячених копенгагенській велокультурі.
Так, на одній з них були зображені кілька велосипедистів, серед яких особливо вирізнялася жінка, вдягнена у спідницю.
Те саме фото, з якого бере початок CycleChiс
Саме це фото — “The Photo That Lаunched A Million Bicycles” — спричинило потік позитивних відгуків та захопливих коментарів, особливо про те, як можна їздити на велосипеді в спідниці, і надихнуло Колвіл-Андерсена на створення блогу, присвяченого мистецтву їзди на велосипеді у звичному, повсякденному одязі.
Більш ніж шість років після свого заснування, Copenhagen CycleChic має понад 20 тисяч читачів; видання The Times і The Guardian визнали його одним з найвпливовіших серед блогів вуличної моди, а найголовніше — поштовхом до цілковито нової хвилі велосипедної культури.
Приклад Copenhagen CycleChic надихнув на створення аналогічних блогів у містах Європи, США, Австралії, а також Південної Америки. Нині по всьому світі їх існує більше 250; багато є неактивними, а ось найкращі та найяскравіші були об’єднані у The Cycle Chic Republic.
“Республіка” проводить щорічні конференції у різноманітних містах світу, представники блогів зустрічаються, щоб обговорити подальший розвиток CycleChic та його соціо-антропологічний вплив. Був навіть створений маніфест, який настільки приємно читати, що публікуємо його тут.
THE COPENHAGEN CYCLE CHIC MANIFESTO
Я буду їздити на велосипеді в елегантному вигляді й за будь-яких умов віддам перевагу Стилю над Швидкістю.
Я зобов’язуюсь своїм зовнішнім виглядом сприяти естетизації міського пейзажу.
Я усвідомлюю, що натхненням для інших може служити лише мій зовнішній вигляд, причому так, що ніхто не навісить на мене ярлик “велоактивіста”.
Я буду їздити на велосипеді з витонченістю та почуттям власної гідності. Я оберу велосипед, що відображає мою індивідуальність і стиль.
Я, тим не менш, розцінюю свій велосипед як засіб пересування і всього лише доповненням до мого стилю. Дозволити моєму велосипеду затьмарити мене неприпустимо.
Я буду докладати зусиль і стежити, щоб вартість одягу, що на мені, завжди перевищувала вартість велосипеда.
Я забезпечу свій велосипед усіма необхідними аксесуарами у відповідності зі стандартами велокультури і по можливості обзаведуся захистом на ланцюг, підніжкою, захистом на заднє колесо (для спідниці, сукні або плаща), крилами, дзвінком і кошиком.
Я буду дотримуватися правил дорожнього руху.
Я буду утримуватися від покупки будь-яких видів велоодягу.
Єдиним винятком може бути велосипедний шолом, якщо я вирішу повправлятися у свободі власного вибору.
Серед учасників Cycle Chic блогів – Одеса, Львів та Харків, попри сумний стан велоінфраструктури.
Велосипедистки Одеси
Велосипедистки Львова на Велопараді дівчат
Велосипедистки Києва на Велопараді дівчат, 2012
1 місце. Велопаради
Одним з найкращих способів заохочення мешканців міста користуватися велосипедом є велопаради. При цьому вигляд учасників та учасниць має бути таким, щоб люди захотіли його наслідувати і мали можливість це зробити.
Тому паради у повсякденному, святковому або тематичному одязі залучають потенційних велосипедистів, змушуючи їх вперше за 20 років вивести з гаражів свої велосипедики, у значно більшій мірі, ніж велопробіги у спортивній лайкрі та шоломах.
Твідові велопробіги (Tweed Run) з Лондона швидко здобули прихильників в інших містах і продовжують заохочувати мешканців використовувати велосипеди. Учасникимають вдягатися у традиційному британському стилі, зокрема, у твідових коротких штанцях.
На велопарад можна приїхати на будь-якому велосипеді, але найбільше цінуються класичні вінтажні.
Перший лондонський твід ран відбувся у 2009, і з того часу проводився щороку, збираючи понад 500 учасників.
Твідран у Лондоні
Твідран у Бруксі
З 2012 року твідові велопаради організовує київський велоклуб Pride Customs. Лише на перший велопарад приїхали понад 150 учасників, а на другий – близько 300. Умови участі для першого параду були ті самі: твід та англійський костюм, але для другого діапазон стилю розширили до середини XX століття, що дозволило побачити на параді замріяних пані епохи модернізму та раннього стилю Коко Шанель.
Твідран у Києві
Тематичний одяг або прикраси для велосипеда є вдалими ідеями і для інших велопарадів: у Києві, Львові, Харкові, Одесі та ще восьми українських містах з 2010 року проходить Велопарад дівчат, умовою якого є участь велосипедисток у повсякденному або святковому, але ні в якому разі не спортивному одязі.
У 2014 році Велопарад дівчат пройшов у 5 українських містах, але без Києва, і тематикою його став одяг у “горошок”.
Харківський велопарад “у горошок”, 2014
До тематичного велозаходу ще є час долучитися: велопарад “Горошини прихорошені” у Херсоні відбудеться 12 липня.
