Велосипед – це не тільки сильні ноги і здорове серце. Звичайно, міст, де зручно і приємно прогулятись на велосипеді, сотні, але саме наступні міста заслужено потрапляють до списку найбільш велодружніх міст. Винахід, якому понад 120 років, знову входить в моду, адже зараз прийнято дбати про довкілля, яку забруднюють вихлопні гази. Пропонуємо вашій увазі – список ТОП-16 міст, в яких велосипед є головним засобом пересування і крім того, міська влада робить все для того, щоб жити в них було комфортно, в тому числі, і з точки зору екологічної безпеки.

Амстердам, Нідерланди
Перше місце в рейтингу займає Амстердам, що не дивно: велосипедів в місті більше, ніж людей. Думка дослідників з Copenhagenize навряд чи потребує коментарів: їздити на велосипеді по нідерландській столиці дійсно і приємно, і безпечно.
Тут близько 40% жителів їздять на роботу на велосипеді. Однак тут немає будь-якої пропаганди чи нав’язування цього виду транспорту.
Амстердам завжди вважався одним з найбільш вільних міст світу, і це відноситься також і до вибору засобу пересування. Як відомо, найшвидший спосіб дістатися до місця призначення в Амстердамі це велосипед. Практично половину всього транспортного руху в місті складають велосипедисти.
В Амстердамі піклуються про навколишнє середовище. Тут купівля автмобиля обкладається 50% податком, якщо це не гібрид. Кажуть: “Той, хто в Амстердамі їздить на машині, вже стоїть однією ногою у в’язниці”. В Амстердамі вибирають велосипед.

Копенгаген, Данія
Друге місце дісталося данській столиці, де, згідно з підрахунками, вже до 2015 року половина міського населення буде їздити на роботу на велосипедах. Копенгаген бездоганний в частині міського планування, а багато проектів, які здаються жителям інших країн фантастичними, успішно там реалізуються. Наприклад, вже зараз в місті будується ціла серія мостів для велосипедистів і пішоходів через гавань і розвивається мережа велосипедних супершоссе.
На сьогоднішній день 35% жителів Копенгагена використовують велосипед як постійний вид транспорту для того, щоб дістатися на роботу. Це окрема транспортна категорія, з якою рахуються і яку поважають. Традиція використання велосипедів в якості засобу пересування почалася в 1900-х роках і протрималася в ХХ столітті – столітті автомобілізму. Для того, щоб їздити на роботу на велосипеді – не обов’язково купувати свій власний. Численні пункти прокату пропонують велосипеди в безкоштовне користування на кілька годин або на цілий день, кожен з яких оснащений картою велодоріжок міста (виїзд за межі міста карається штрафом). Потрібно всього лише залишити заставу в 20 крон (близько $ 3). Тому можна з впевненістю сказати: транспортна інфраструктура в Копенгагені досягла вищого рівня свого розвитку.

Утрехт, Нідерланди
Статистика свідчить, що в четвертому за величиною місті країни живуть 313 тисяч осіб, а на велосипедах їздять 640 тисяч – парадокс легко пояснити внеском передмість. Щільність велонаселення настільки велика, що в годину пік рух стає занадто інтенсивним. Але навіть це не завадило місту зайняти почесне третє місце.

Севілья, Іспанія
Ще в 2006 році велосипедисти становили 0,5% міського трафіку, сьогодні цифра зросла до 7% – непогано, якщо врахувати, що для європейських міст 15% є межею мрій (виняток становить перша трійка цього рейтингу). Втім, у міста, де лише за один рік проклали 80 км велодоріжок, все ще попереду.

Бордо, Франція
Вважається, що в місті, де третина міських жителів їздить на велосипеді і ще третина – на громадському транспорті, пробки в такому місті стануть надбанням історії. Ось і Бордо – показує приклад іншим французьким містам, інвестуючи в трамваї і велодоріжки, загальна довжина яких складає 200 км.

Нант, Франція
Нант є відмінним прикладом того, як можна досягти хороших результатів, змінивши підхід до проблеми. З 2009 рік уряд вклав € 40 млн у будівництво велосипедних доріжок, збільшивши їх довжину до 400 км. Це перше місто у Франції, де велосипедистам дозволили правий поворот на червоне світло. До слова, у 2015 році в місті пройде Velo-City Bicycle Conference.

Антверпен, Бельгія
Влада цього міста побудувала обіцяні в ході передвиборчої кампанії в 2006-му 100 км велосипедної інфраструктури і тим самим збільшили частку велосипедистів до 16%. Додатковий плюс до карми від Copenhagenize Антверпен отримав за велопаркінг біля Центрального вокзалу.

Ейндховен‎, Нідерланди
Черговий «голландець» у списку. Місто також робить ставку на громадський транспорт і велосипеди, і це особливо добре видно по двох «зелених» проектам: Phileas та Hovenring. Phileas – це гібрид швидкісного автобуса і трамвая, але без дуг і рейок. А Hovenring називають «плавучою об’їзною дорогою», хоча насправді це круглий підвісний міст для велосипедистів.

Мальме, Швеція
У найближчі 7 років влада Мальме має намір вкласти у велосипедну інфраструктуру € 47 млн ​​в загальному, а зокрема – побудувати велосипедне супершоссе в сусідній Лунд. У всіх місцевих велодоріжок є назви, що полегшує їх пошук в GPS, а всі велосипедисти їздять тільки зі шлемами – одним словом, цивілізація.

Богота, Колумбія
Хоча у Боготі міська влада не настільки широко приділяє увагу розвитку соціальних програм з популяризації велосипеда, проте місцеве населення, схоже, самостійно зробило свій вибір. Всього 13% жителів Боготи мають автомобілі, тому для решти велосипед став чимось на зразок життєвої необхідності. Більше того, тут є чудова традиція: раз на тиждень у місті закривається більша частина автомобільних доріг, щоб у цей день велосипедисти могли насолодитися вільним переміщенням по місту. Такого масової велоподії ніде в світі не буває. Називається це дійство Ciclovia.

Курітіба, Бразилія
Ймовірно, Курітіба – один з найбільш талановито спланованих, з архітектурної точки зору, міст, і велосипедисти відчувають себе в ньому як риба у воді. Велосипеди стали популярними тут 40 років тому, і з цього часу з’явилося безліч велосипедних доріжок, стоянок і знаків дорожнього руху для шанувальників цього екологічно чистого виду транспорту.
Велосипедисти Куритиби користуються 160 км добре спроектованих, відокремлених від проїжджої частини велосипедних доріжок двох типів – рівних для спокійних прогулянок і горбистих для спортивної їзди. Ці доріжки об’єднані в єдину мережу з вулицями, автобусними маршрутами і парками. Крім того, в місті існує безліч соціально активних рухів, які пропагують цей вид транспорту як альтернативу вічним пробках і забруднення атмосфери.

Монреаль, Канада
115 років тому міська адміністрація Монреаля вклала $ 134 млн. доларів у великий проект з реорганізації доріг для велосипедистів і створення для них більш комфортної атмосфери. План включав в себе, в першу чергу, створення нових паркувальних місць, що виключало нелегальну парковку в заборонених місцях. Протяжність велосипедних доріжок зараз становить 2.400 миль. Монреаль – найбільш облаштоване для велосипедистів місто Північної Америки. Довжина велосипедних доріжок становить близько 600 км. Місто є Меккою для любителів велосипедних прогулянок як з Канади, так і зі Сполучених Штатів.

Портленд, штат Орегон, США
Портленд, як і безліч міст у Східній частині США, має кілька центральних округів, які з’єднані дорогами, немов артеріями. Однак на відміну від інших американських міст, Портленд відрізняється тим , що велосипед як засіб пересування тут дуже популярний, нарівні з машиною.
У Портленді, де протяжність велосипедних доріжок досягає 260 миль, за невелику плату ви можете орендувати велосипед, до якого в комплекті додаються захисний шолом, замок, насос, карти і дощовик. У Портленді широко розвинена мережа велосипедних доріжок, які з’єднують всі райони міста. Тут живе безліч велосипедистів, і влада міста підтримує розвиток цього екологічного виду транспорту. Проект «Приміська програм» дозволяє людям з низьким достатком взяти в оренду  велосипед з усіма необхідними аксесуарами: замком, насосом, шоломом, набором інструментів, габаритними вогнями, картами і навіть дощовиком. У Портленді більше 38 тисяч велосипедів, а у велоцентрі можна пройти спеціальні курси, щоб навчитися спокійно їздити на велосипеді в межах міста. Мережа велосипедних доріг у Портленді зросла з 60 до 260 миль з початку 1990- х років. У чотири рази знизилася кількість аварій за участю байків. У Портленді залишилося ще 38 миль доріг без велодоріжок, але цей недолік скоро буде усунутий.

Базель, Швейцарія
На дорогах Базеля є спеціальне місце, по лівому ряду, відведене тільки для велосипедистів. Численні велосипедні доріжки міста обладнані власними знаками велосипедного руху, що робить їзду приємнішою. У швейцарському Базелі, для порівняння, тільки спеціальних паркувальних місць для велосипедів на сьогодні 1590 (населення Базеля – 191 тис осіб.). Базель також може похвалитися великою соціальною програмою з оренди велосипедів в будь-якій частині міста для туристів і жителів міста, що дозволяє їм отримати задоволення від їзди, не вдаючись до покупки велосипеда.

Барселона, Іспанія
У більшості головних європейських міст проведені стандартні велосипедні доріжки, уніфіковані спеціальні сигнали і карти.
Однак Барселона пішла ще далі, проклавши зелену кільцеву велосипедну доріжку, яка налічує 100 станцій, що є частиною грандіозної програми міста з впровадження велосипеда в якості основного засобу пересування. Це дуже зручно і є еквівалентом станціям метро, за назвами яких можна зрозуміти, в якій частині міста ви знаходитеся і які пам’ятки можна подивитися. Умови для велосипедистів у Барселоні просто чудові – окремі широкі велосипедні доріжки вздовж кожної вулиці по всьому місту. Недарма ж велосипед – це офіційний вид міського транспорту в Барселоні.

Тронхейм, Норвегія

Один з недоліків велосипеда – це необхідність постійно крутити педалі, що дуже корисно для здоров’я. Але перспектива спітніти, пересуваючись на велосипеді по місту, і прийти абсолютно мокрим на важливі збори в офісі робить машину більш привабливою в очах більшості людей.
Однак міська адміністрація Тронхейма знайшла унікальне рішення цієї проблеми: міські дороги мають спеціальні пристрої для велосипедистів, схожі за своєю будовою на канат для підйому лижників в гору, який приводиться в рух електромотором, і під час підйому вгору по схилу лижник тримається за канат рукою. Тому велосипедисти мають можливість підніматися в висотні частини міста, не крутячи педалі.