Чому водії авто та велосипедисти ненавидять один одного?
Одна британська автомобілістка нещодавно похвалилась у Twitter, що збила велосипедиста. Невже на дорогах іде війна між людьми на двох і на чотирьох колесах?
Тобі Гоклі брав участь у 160-кілометровому велопробігу “Боудікка”, коли його збила машина. Велосипедист полетів у живу загорожу, а водій навіть не зупинився. На щастя, кущі пом’якшили удар, і Гоклі відбувся синцями.
Здавалося б, нехороша, але не така вже й рідкісна ситуація. Однак найбридкіше сталося згодом.
Молода жінка написала у соцмережі: “Недавно збила велосипедиста. У мене більше прав на дорогу – він же навіть транспортного податку не платить! # Bloodycyclists”.
Цей пост моментально розійшовся мережею, а велери почали масово використовувати хештег #bloodycyclists – “чортові велосипедисти”.
Наприклад, користувач @lennyshallcross написав: “Я – #bloodycyclists, який просто хоче пересуватись по Лондону. Не хотілося б щодня ризикувати життям, їдучи на роботу”.
Крім того, обурені велосипедисти встановили особу жінки і повідомили про цей випадок її роботодавця, а також поліцію.
Поліція Норвіча сконтактувалася з винуватицею через той самий Twitter і закликала її з’явитись з повинною.
“До нас дійшли твіти про ДТП з велосипедистом. Радимо якомога швидше прийти до поліцейської дільниці і повідомити про інцидент”, – написали поліцейські.
Наразі особи обох учасників ДТП встановлені, ведеться розслідування.
Галас довкола горезвісного твіта засвідчив, що на британських дорогах існує серйозний конфлікт, а стосунки між водіями та велосипедистами далекі від приязних.
Велосипедистів в британських містах останнім часом побільшало, і це змінило динаміку дорожнього руху. У заторах велосипед – часто найшвидший засіб пересування: просуватися між машинами йому легше, ніж мотоциклу.
А водії не завжди їх бачать. Або забувають глянути в дзеркало заднього огляду. Або вантажівка блокує дорогу так, що навіть велосипедом її не об’їдеш.
Не дивно, що велосипедисти і водії часто обмінюються лайкою.
Хто винен?
• За статистикою, аварії спричиняють як водії, так і велосипедисти, причому без особливого перекосу в чийсь бік;
• Серед велосипедистів аварії найчастіше викликають діти. Водночас у ДТП з велосипедистами, старшими за 25 років, частіше винен водій;
• Протягом 2005-2007 років серйозні аварії спровокував 2801 велосипедист. 43% з них трапилися через неуважність, одна п’ята – через те, що велосипедист вистрибнув на дорогу з тротуару;
• За той самий період тяжкі ДТП спричинили 2587 водіїв. 56% були неуважними, а 17% здійснили поганий маневр;
• За даними дослідження, проведеного в Лондоні і опублікованого 2007 року, червоне світло ігнорували близько 60% велосипедистів і близько 30% автомобілістів.
Джерело: Лабораторія транспортних досліджень
Шотландські велосипедисти зараз вимагають ухвалити закон, за яким вина за аварію автоматично лягає на водія. Великобританія – одна з п’яти європейських країн (разом з Кіпром, Мальтою, Румунією та Ірландією), у якій не передбачена “сувора відповідальність” за ДТП з велосипедистами.
Реакція велоспільноти на норфолкський твіт засвідчила, що в соцмережах наростає бажання карати водіїв, які ставлять велерів під удар.
“Це досить поширене явище: багато велосипедистів носять на шоломах камери і виставляють у мережі фото номерних знаків і відео з антисоціальною поведінкою водіїв”, – каже спортивний журналіст Карлтон Рейд.
Наприклад, деякі водії навмисне лякають велосипедистів. “Багато хто потрапляв в ситуацію, коли його підрізали або спеціально проїжджали дуже близько, щоб полякати. Інколи люди навіть травмуються через це”, – каже Рейд.
За даними Королівського товариства з боротьби із аваріями, 2011 року на британських дорогах загинули 107 велосипедистів, і понад 3000 були серйозно поранені.
Але є й інший бік справи. Велосипедисти теж, на думку багатьох водіїв, систематично порушують правила: не зупиняються на світлофорах, несподівано зістрибують з тротуарів, не подають сигналів і не гальмують перед пішохідними переходами.
Автомобілісти та велосипедисти відчувають одне до одного “глибоку взаємну антипатію”, каже автомобільний журналіст Квентін Вілсон.
“І в тій, і в тій категорії є меншість, яка поводиться агресивно, – вважає він. – І через це обидві групи перебувають у стані війни”.
Критикувати велосипедистів в нас час вважається не дуже політкоректним, але в приватних розмовах багато хто лає велерів.
Джон Гріффін, власник фірми таксі Addison Lee, вважає, що дороги нині надто завантажені, щоб пускати на них ще й велосипедистів. “Пора їм сказати: хочете бути з нами – пройдіть курси і платіть дорожній податок”.
Вілсон ставиться до проблем велосипедистів з більшим розумінням. Але описує типаж, який водії ненавидять: тих, хто “носить лайкровий одяг і спортивні окуляри, не зупиняється на червоне світло, їздить по тротуарах, а на односторонніх вулицях суне проти напрямку руху”.
Велосипедисти відповідають на це, що порушники просто є більш помітними. Мовляв, водії у заторі мають багато часу на те, щоб роздивитися, як проскакує на червоне світло окремий несвідомий велосипедист.
А от чи справедливий закид, що велосипедисти не платять транспортного податку? Рейд, який веде блог з іронічною назвою ipayroadtax.com – “я плачу дорожний податок”, вважає, що ні.
В реальності “дорожнього податку” не існує, каже він. Дороги будуються та ремонтуються коштом усіх громадян – через загальнодержавні й місцеві податки. А додатковий транспортний акциз, який платять автомобілісти, є по суті податком на вихлопні гази.
А велосипеди не виділяють CO2, до того ж, багато велосипедистів мають власні авто і акциз справно платять.
Хай там як, але треба визнати: хоча обидві сторони поводяться не ідеально, вони все-таки перебувають в нерівноцінних умовах. Водій все-таки захищений корпусом авто, в той час як велосипедист – ні.
“Їздити на велосипеді досить ризиковано, – каже Роб Спеддінг, редактор журналу Cycling Plus. – У небезпечній ситуації на вас насуваються кілька тонн металу. І це може закінчитися смертельно”.
