27 жовтня 2013, 0:25
Пластуни зі Львова допомогли затримати злочинну групу, що спеціалізувалась на викраденні велосипедів
Багато наших друзів, а той ми самі мали сумний досвід викрадення улюблених двоколісних друзів. Тим більше, що факти крадіжок велосипедів останнім часом фіксуються по всій країні прогресуючими темпами.
З такою ж ситуацією стикнувся один з львівських пластунів ст. пл. гетьм. скоб. Роман Лозинський, ОЗО, який не розгубився і разом з друзями-пластунам не тільки відшукали крадений велосипед, але й передали до рук міліції злодія, який заодно повернув власникам шість (!) інших велосипедів, вкрадених раніше.
Ось історія, яку Роман розмістив в себе на сторінці у Facebook (стилістика і емоції збережено):
Історія одного ровера. І одного хлопчини з 11-ма друзями. Або як відшукати вкрадений велосипед за 7 днів.
Прошу поширити, аби всі знали як чинити при крадіжці велосипеду і ніколи не здавались.
7 жовтня (понеділок) – в 12.00 я традиційно залишив свого “GT avalanche 3.0” на університетській велостоянці, яка, як потім виявилось, є абсолютно незахищеною. Вже в 15.00 наступив повний ступор – а ровера то нема. Вкрали.
Наступного дня, ідучи на пари (після яких планував зайти у відділок, щоб написати заяву про крадіжку), біля вело-стоянки побачив засмученого хлопця, який тримав у руках перекушений велозамок. А на стоянці лежав ще один. Дзвінок 102, наряд, протокол, слідчо-оперативна. До моєї пропажі додались ще два крадених байки. Після того написав заяву, не надто вірячи, що міліція щось добре зробить.
Репости – це фігня? Ні, дорогі мої! Дякую всім-всім, хто зовсім неочікувано впродовж двох діб підтримав мене – 150 репостів ВКонтакті та ще 140 на Фейсбуці зробили чималий резонанс. Люди скидали мою новину на різні вело-форуми, спеціалізовані пабліки та сайти. Навіть один журналіст написав статтю про вело-шахрайство з посиланням на мою біду. Це спрацювало!
11 жовтня (п’ятниця) – після перемоги України над поляками та інших небилиць мені приходить повідомлення від далекого знайомого Данила Гери (пластуна з куреня ім. Івана Багряного – прим. ред.). Очевидно, що інформація до нього потрапила не від мене, а від одного з репощиків.
Його меседж містив посилання на сайт “slando.lviv”, де продавався ідентичний моєму ровер. Нерви дістали мене у кожному м’язі, органі і звивині. Один з ніпелів нестандартний, такий як я встановлював додатково. Це воно. Мабуть. 00:30 – дзвінок до Колоба: “моє пояснення – відповідь Ромка: рано всьо організую”. Неспокійний сон, тремтливий ранок. Є! Додзвонився до крадія. Домовились. 20:00, “Метро” на Городоцькій.
А далі найцікавіше. Друзі – це ті, з ким ти не лише святкуєш, але й які допомагають тобі безкорисливо. Дякую ще раз дуже водію вечора Шльомі, Колобу, який домовився з тіпом і всім, хто підтримали: Павук, Сем, Глам, Гуцул, Павло Дідула зі своїм другом, Зевсу і впищику Студіличу (прим. пластуни, члени куреня Орден Залізної Остроги). Ну і свому братові, який неочікувано…
Розбились на групи по периметру, очікуємо зустріч. Один момент і ми бачимо його. Машина зі мною та Шльомою проїжджає повз нього і я бачу – мій ровер. Другий раз – точно мій. Третій раз – беремо його. Шльома тримає руль, я кажу:”злазь з ровера”, дивлюсь номер рами і кажу: “ровер крадений”. Той тікає, біжить – брат з кущів вибігає і кидається на нього. Через хвилину навколо 10 людей. Стідулич був десь не там Наручники з ремня і дзвінок 102 – 4 хвилини і його садять до міліціянтів. Оформлення, відділок. Начесав, що купив на “Шуварі” за 1500 в двох невідомих з рук. Та-та-та. Райвідділ, “пальчики”, затримання. Якась лише 00:00 і я виходжу з відділку зі своїм незмінним GT. Дякую Сватіку, що під’їхав підстрахувати, ну і звісно Шльомі, Сему і Павуку, які дочекались до кінця. До кінця!
14 жовтня (рівно тиждень після крадіжки) на допиті затриманий нами таки розколовся і здав дядька 30-річного, до якого на Кульпарківську завітала міліція і затримала з підозрою у крадіжці. Він признався, що вкрав мого ровера і невідомо як, але віддав ще 6 крадених велосипеді. Думаю, що вони змовники і крали разом, але за свідченнями то знайомі і просто один в іншого купив ровер. Результат – наразі 2 роки умовно, а якщо ще 1-2 крадіжки підтвердяться, то 3 роки за ґратами.
Ось така-то історія, малята Хто б міг подумати, що все вийде саме так.
Практичні поради:
- Ніколи не здавайся!
- Купив велосипед – купуй ланцюговий замок. Тросикові і т.п. – на смітник!
- При купівлі ровера обов’язково зберігати документи:чек та гарантію, номер рами і т.д.
- Якщо у вас вкрали байк – одразу їдьте за документами та пишіть заяву у відділок. Обов’язково!
- Репостити про крадіжку – неодмінно всім і всюди. Це діє – точно!
- Моніторити всі джерела продажів: “Ваш магазин” / аукро / Slando / вело-барахолки в соц. мережах і на форумах.
- Якщо знайшли в неті ровер – вам повезло і ви мусите організувати групу друзів (5-10 людей, щоб перестрахуватись) і “накрити” продавця (досвідчена група захоплення “ОЗО і друзів” готова долучитись
Прошу до поширення. Всім дякую – я щасливий!